Інститут вищої освіти

Донині інститути та університети загалом залишалиcь невразливими до того істотного підвищення рівня продуктивності, яке вже встигло трансформувати інші галузі. Переваги інформаційних технологій наразі не поширились загалом на всю вищу освіту. Цим, принаймні, частково пояснюється різке зростання вартості вищої освіти, що сталось впродовж останніх десятиліть. Існують переконливі свідчення, що ситуація невдовзі почне змінюватись. Один з найбільш дестабілізуюючих чинників виникає з боку онлайн-курсів, пропонованих елітарними навчальними закладами. На ці курси вже записується чимала кількість охочих, і тому вони є вагомим рушієм застосування автоматизованих методів як навчання, так і оцінки його результатів.

Edx, консорціум елітарних університетів, заснований з метою надання можливості навчатись онлайн, і є яскравим проявом тенденції, спрямованої до масових відкритих дистанційних курсів, або МВДК, що почала поширення у суспільній свідомості ще наприкінці 2011-го року, коли двоє вчених зі Стенфордського університету, Себастіан Трун і Пітер Норвіґ, оголосили, що їхні початкові курси з штучного інтелекту стануть доступні для кожного в інтернеті безкоштовно. Обидва викладачі, що започаткували ці курси, були відомими у своїй галузі науки і мали тісний зв’язок з компаніює Google. Трун очолював напрям роботи з розробки самокерованих автомобілів цієї компанії, а Норвіґ був керівником дослідницьких програм і співавтором підручника зі штучного інтелекту. Лише за кілька днів після іхнього оголошення на курси записалось більше ніж 10 тис. осіб, а після того, як про курси написали у NewYorkTimes, кількість охочих зросла до 160 тис. осіб із понад 190 країн світу. Число онлайн-студентів з однієї лише Литви перевищило загальну кількість випускників і старшокурсників Стенфорду. Близько 23 тис. людей пройшли курси, склали випускні іспити й отримали дипломи Стенфордського університету, що засвідували успішне завершення навчального курсу[1; 2].

Впродовж кількох наступних місяців на базі феномену МВДК виник абсолютно новий сектор. Себастіан Трун залучив достатню кількість венчурного капіталу і започаткував нову компанію Udacity, яка пропонувала дешеві чи безкоштовні онлайн-курси. Як у США, так і в усьому світі елітарні університети почали брати участь у цьому процесі. Двоє професорів Стенфордського університету, Ендрю Ін і Дафна Коллер, створили компанію Courseraз 22 млн.дол. початкових інвестицій і уклали угоди про партнерсво з Стенфордським, Мічиґанським, Пенсильванським і Принстонським університетами. Слідом за ними Гарвард та МТІ (Массачусетський технологічний інститут) інвестували 60 млн.дол. й створили Edx. Coursera в свою чергу залучила ще 10 університетів в тому числі Університет Джона Гопкінса та Каліфорнійський технологічний інститут, і за 18 місяців співпрацювала вже з 100 університетами з усього світу [3].

Та незабаром дослідження опубліковані Пенсильванським університетом оприлюднили дані, щодо аналізу активності мільйона людей, що записались на курси  Coursera і, як виявилось, МВДК мають відносно мало активних студентів. Відвідуваність цих курсів різко знижується за 1-2 тижні занять, а завершує навчання лише невелика частина слухачів. Половина людей, що записались на курси, переглянули лише одну відео-лекцію [4]. Показник тих, хто дійшов до кінця курсу, коливається від 2 до 14%, і в середньому складає 4%. Крім того, МВДК не вдалось залучити до онлайн-освіти малоосвічених і незаможних студентів, яких усі вважали такими, що отримають найбільшу користь від безкоштовного онлайн-навчання. Близько 80 % всіх онлайн-студентів складають люди, що вже мають вищу освіту.

Після опублікування цих даних онлайн-курси більше не рекламувались як доступна всім освіта, а натомість трасформувались у курси з професійної підготовки, спрямованої на надання спеціалістам конкретних технічних навичок. Наприклад, такі компанії, як Googleі Salesforce фінансують курси, на яких навчають програмістів. Крім того, існує угода про партнерство між компанією Udacity і Технологічним інститутом штату Джорджія, яке покликане вперше пропонувати можливість отримання диплому магістра комп’ютерних наук на основі МВДК. Навчання за програмою з 3-х семестрів коштує усього 6600 дол., що на 80% дешевше, ніж стаціонарне навчання. Початкове фінансування програми взяла на себе компанія AT&T, що водночас навчає значну кількість своїх працівників на даній програмі. В першій такій програмі прийняли участь 375 студентів Технологічного інституту штату Джорджія [5].

Однак, МВДК продовжують еволюціонувати й удосконалюватись, тому справді здатні здійснити глобальну революцію, що надала б можливість отримання якісної освіти сотням мільйонів людей у всьому світі, що раніше не могли собі цього дозволити. Проте, сьогодні освітні курси онлайн приваблюють студентів, які й без того мають велике бажання продовжувати свою освіту. Тобто МВДК , наразі, змагаються переважно за тих самих людей, що могли б навчатись і у традиційних університетах. А за умови, що роботодавці почали вважати диплом МВДК вагомим кваліфікаційним документом, це формує передумови дестабілізації всієї сфери вищої освіти.

Підготовлено за матеріалами:

1. John Markoff, “Essay-Grading Software Offers Professors a Break, ”New York Times, April 4, 2013. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/2013/04/05/science/new-test-for-computers-grading-essays-at-college-level.html?mcubz=1

2. John Markoff “Virtual and Artificial, but 58,000 Want Courses, “New York Times, August 15, 2011. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/2011/08/16/science/16stanford.html?mcubz=1

3. Thomas L. Friedman “Revolution Hits the Universities “, New York Times, January 26, 2013. – Режим доступу:http://www.nytimes.com/2013/01/27/opinion/sunday/friedman-revolution-hits-the-universities.html?mcubz=1

4. “Penn GSE Study Shows MOOcs Have Relatively Few Users, with Only Few Persisting to Course End,” December 5, 2013. – Режим доступу: http://www.gse.upenn.edu/news/press-releases/penn-gse-study-shows-moocs-have-relatively-few-active-users-only-few-persisting-

5. Tamar Lewin, “After Setbacks, Online Courses are Rethought,” New York Times, December 10, 2013.– Режим доступу: http://www.nytimes.com/2013/12/11/us/after-setbacks-online-courses-are-rethought.html?mcubz=1  та інші.

Анастасія Запроводюк, провідний фахівець з управління проектами інноваційних технологій

 у вищій школі, Інститут вищої освіти, a.zaprovodiuk@kneu.edu.ua