Інститут вищої освіти

Пропозиції щодо запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню діяльність та розвитку системи електронного навчання

Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем та інформаційно-комунікаційних технологій  (ІКТ) в навчальний процес.

Доцільність реформування сформованої системи освіти визначається необхідністю відповіді на основні виклики XXI століття:

• необхідність переходу суспільства до нової стратегії розвитку на основі знань та високоефективних інформаційно-телекомунікаційних технологій;
• фундаментальна залежність нашої цивілізації від тих здібностей і якостей особистості, які формуються освітою;
• можливість успішного розвитку суспільства тільки в опорі на справжню освіченість і ефективне використання ІКТ;
• найтісніший зв’язок між рівнем добробуту нації, національною безпекою держави і станом освіти, застосуванням ІКТ.

Тенденції розвитку інформатизації освіти.

В даний час у розвитку процесу інформатизації освіти виявляються наступні тенденції:

• формування системи безперервної освіти як універсальної форми діяльності, спрямованої на постійний розвиток особистості протягом усього життя;
• створення єдиного інформаційного освітнього простору;
• активне впровадження нових засобів і методів навчання, орієнтованих на використання інформаційних технологій;
• синтез засобів і методів традиційної такомп’ютерної освіти;
• розвиток системи електронної освіти (e-learning) та технологій мобільного навчання(m-learning);
• створення системи випереджаючої освіти.

Провідною тенденцією розвитку системи освіти та вирішальним фактором прогресу в умовах глобалізації та формування суспільства, заснованого на знаннях, є e-learning, як нова філософія та технологія розвитку і відтворення інтелектуального потенціалу суспільства.

Перевагами  e-learning, що доведено світовою практикою, є:

• освітні програми освоюються в 2-3 рази швидше – контент актуалізується в реальному часі (підручники можуть перевидаватися безперервно);
• адаптація випускників до практичної діяльності відбувається в 3-4 рази швидше – випускники більш затребувані;
• e-learning є найбільш ефективною технологією для: профільованого навчання, розвитку викладачів, додаткової освіти та підтримки кваліфікації протягом усього життя, пошуку та розвитку талантів, для самоосвіти.

Основні напрями модернізації системи освіти.

Одним з найважливіших стратегічних напрямків модернізації системи освіти є впровадження в навчальний процес засобів інформаційних та комунікаційних технологій, що забезпечують умови для становлення освіти нового типу, що відповідає потребам розвитку і саморозвитку особистості в новій соціокультурній ситуації.

ІКТ чинять активний вплив на процес навчання, оскільки змінюють схему передачі знань і методи навчання. Разом з тим, впровадження ІКТ в систему освіти не тільки впливає на освітні технології, але й вводить нові. Вони пов’язані із застосуванням комп’ютерів і телекомунікацій, спеціального обладнання, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації. Вони пов’язані також зі створенням нових засобів навчання і збереження знань, до яких відносяться електронні підручники та мультимедіа; електронні бібліотеки та архіви, глобальні та локальні освітні мережі; інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи тощо.

Основні проблеми та ризики модернізації системи освіти в Україні.

Проблеми:

• повільно здійснюється інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
• критичний стан стратегічно важливої ??технології освіти – e-learning, що характеризується: автономністю ініціатив ВНЗ без координації на державному рівні, відсутністю державних стандартів, слабким використанням сучасних міжнародних стандартів на цифровий контент, процеси і засоби електронної освіти. Все це перешкоджає обміну цифровими ресурсами в рамках світової освітньої системи, інтеграції зі світовим знанням. Багато в чому через нерозвиненість електронного навчання Україна втратила освітні ринки в СНД, відбувається різка втрата внутрішнього освітнього ринку;
• низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів; слабка мотивація суспільства та бізнесу до інвестування в освіту;

Ризики:  Якщо не змінювати освітні технології, то якість підготовки фахівців буде об’єктивно відставати від вимог ринку праці.

Основні завдання модернізації системи освіти в Україні:

• розробка стратегії розвитку української  системи освіти шляхом її адаптації до умов суспільства, заснованого на знаннях, де e-learning та m-learning стануть базовими технологіями цієї стратегії (технологіями управління національними знаннями, навчання протягом життя);
• удосконалення системи науково-інформаційного забезпечення освіти та створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо);
• Отже, пріоритетом розвитку вищої освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Основні заходи, що спрямовані на забезпечення інформатизації освіти, мають передбачати:

• створення стратегії адаптації системи освіти до умов інформаційного суспільства – підведення під існуючу систему освіти в якості фундаменту комплексу стандартів і технологій e-learning таm-learning – вибудовування на цьому фундаменті таких важливих компонентів (разом з необхідними освітнім контентом), як блок ІТ-освіти (підготовки ІТ-професіоналів і просунутих прикладників, від яких залежить розвиток ІКТ-галузі, а також всієї економіки), системи розвитку викладацьких кадрів і нових педагогічних технологій;
• створення інформаційної системи підтримки освітнього процесу, спрямованої на реалізацію її основних функцій (забезпечення навчання, соціалізація, внутрішній контроль виконання освітніх стандартів тощо);
• створення національного методологічного центру, що направляє і координує процес розвитку системи освіти і використовує високоефективні процеси і технології колективного вироблення рішень;
• стовідсоткове забезпечення навчальними комп’ютерними комплексами навчальних закладівта постійне оновлення існуючого парку комп’ютерної техніки;
• прискорення процессу  створення електронних підручників та енциклопедій навчального призначення;
• забезпечення навчальним закладам доступу до глобальних інформаційних ресурсів з використанням високошвидкісних каналів;
• розвиток мережі електронних бібліотек на всіх рівнях освіти;
• створення відкритої мережі освітніх ресурсів: віртуальних університетів, відкритих дистанційних курсів тощо;
• розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері управління навчальними закладами, інформаційно-технологічного забезпечення моніторингу освіти;
• створення та розвиток кластерів ІКТ  із комплексною інфраструктурою для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення і прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки і наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Проведення форсайтних досліджень з метою визначення найбільш важливих і перспективних напрямків розвитку кластеру та компетенцій, які будуть затребувані на ринку праці. Розробка провідними компаніями кластера та ВНЗ спільних освітніх проектів відповідно до пріоритетів кластера ІКТ;
• встановлення вищими навчальними закладамидовгострокових договірних відносин зі світовими лідерами галузі ІКТ з метою використання їх продуктів в навчальному процесі та створення на території ВНЗ відповідних центрів компетенції;
• створення вищими навчальними закладаминаукових парків та бізнес-інкубаторів для виявлення талановитих фахівців і створення нових інноваційних компаній у сфері ІКТ;
• підготовка викладацького та адміністративного складу для найбільш широкого використання ІКТ. Кожен учасник навчання на основі ІКТ, включаючи адміністрацію навчальних закладів, повинен володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням використовуваних технологій. У деяких країнах для цього необхідно навіть мати відповідний сертифікат. Наприклад, така вимога існує у Великобританії. Введення сертифікатів для учасників процесу навчання дозволяє спростити впровадження ІКТ і підвищити адекватність оцінок ефективності технологій;
• включення ІКТ в програми навчання і професійної підготовки та перепідготовкита розробка прискорених курсів, а також курсів на отримання сертифікатів різного рівня знань ІКТ для студентів.;

І, нарешті, вирішальним кроком поставлення системи освіти на рейки сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, що забезпечить їй властивість відкритості, стане здійснення проектів по створенню національних освітніх ресурсів таких як, наприклад, національна віртуальна школа і національний віртуальні університет.

Матеріал підготувала співробітник Сектору освітніх інформаційних технологій

Кулага І.В., канд. екон. наук, доцент